Я обожнюю гори! Вони уособлюють вічність. Споглядаючи їх, мимохіть усвідомлюєш: вони були тут завжди і простоять ще тисячі років! Гори завжди дарують відчуття спокою, надихають і додають впевненості – якщо ці могутні кам’яні велетні стоять так спокійно і незворушливо, то і в світі все буде добре.

Гори – це добре. На гірських хребтах дратівливість зникає миттєво, біль і смуток лишаються внизу і на душі так завжди невагомо легко!

Я змалечку закохана в гори. Могутні скелі, чисте повітря, незайманий сніжний покрив … Прогулянка по гірському хребту дає відчуття, ніби пливу ген по небу, над хмарами …

Гори дарують відчуття свободи, у них завжди відчуваєш позачасовість буття Всесвіту, заряджаючись жіттєвою енергією! 

– Ви ходіть собі далі. А я ще тут навкруги роздивлюся. Наодинці з собою, хмарами і горами…