Ілюзія Жовтого у колаборації з Артемом Гумілевським
резиденція у Литві 2021
Замкнені в одному просторі, ми спробували вчинити акт трансгресії через «Воображаріум». Руку допомоги для цього метафізичного ескапізму нам простягнув «трансавангардист» Голосій, зі своєї «Жовтої кімнати» – і світло його нетутешне-потойбічного просочився в наше сонячно-сюрреалістичне. У тривожнії динаміці картини і його постійного дослідженні Великого Ніщо ми знайшли натхнення для створення нового світу – де динаміці протистоїть статика навмисно-іронічних поз, а тривожності – показова безтурботність. Як водиться, в новому світі з’являються свої Адам і Єва, знеособлено-фейкові, як і личить символам, народженим в епоху social media, з набором емоцій, які успішно транслюються емодзі-стилем. Обживають «в’язницю» (розуму? / душі? / тіла?)юъ. В наївній манері перволюдей, не підозрюючи, що за межами цієї постмодерністської пародії на «біблійну історію» їх чекає те саме Велике Ніщо – кінець будь-якого міфу. Така ціна пізнання (і Голосій це знав, заглядаючи в безодню порожнечі як в обличчя особистого ворога). А поки ми дозволяємо цим двом грати в умовних «чоловіка і жінку», то близьких, то далеких, то майже злившихся в єдине ціле. І в цій веселій начебто грі прозрівати грозну тінь всепожираючого абсурду.