Тіло завжди було майданчиком для дискусій ідеологій, приводом для культурних і політичних маніпуляцій. Античне тіло як храм божественного, приниження фізичного заради високої духовності в Середньовіччі, культ тіла в тоталітарних режимах як основа здорового духу, сучасний бодіпозитив як прийняття свого тіла vs бодішеймінг… І, нарешті, настає епоха трансгуманізму, коли тілесні недосконалості можна легко виправити за допомогою симбіозу з машинами, а життя продовжити до нескінченності. Тобто перестати бути заручниками людської плоті, тління якої є перешкодою для процесу самореалізації та трансформації.

У проекті “Quantum” деякі фрагменти людського тіла цілком реалістичні, інші – деформовані, немов відбувається аберація зору, що спотворює звичні форми, немов ми намагаємося зосередитися на чомусь, що постійно вислизає. Ці сюрреалістичні ігри підсилюються різнокольоровим освітленням. Ми опиняємося в театрі альтернативної тілесності, де замість визначеності анатомії – хаотичний набір елементів для парадоксальної реконструкції та нова тілесність як відображення нашого страху перед нею. Результат непередбачуваний.