У цьому проєкті я досліджую теми тривожності, самоідентифікації та пошуку смислів в умовах сучасної реальності. Мій проєкт фокусується на безперервному внутрішньому діалозі, який супроводжує людину впродовж усього її життя, особливо в періоди невизначеності та кризи. Як і нічна тиша, тривога здається невловимою, але завжди присутня в нашій свідомості. Вона подібна до фонового шуму, ледь чутного, але глибоко резонуючого в нашому мисленні та діях.

За допомогою фотографії, сканографії, малюнку, змішаних медія та інсталяцій я прагну створити простір, у якому глядач зможе відчути цю напруженість, але також знайти моменти тиші, осмисленості та гармонії.

Моя мета – дослідити крихкість людської психіки, її здатність до виживання та адаптації, її прагнення до пошуку власного «я» у світі, що видається непередбачуваним і хаотичним. Я вірю, що через страх і сумнів ми можемо знаходити світло, опору і знаходити нове розуміння самих себе.

Я хочу запропонувати глядачеві пройти шлях до себе через стан тривоги і невпевненості, знаходячи розраду в процесі творення і самопізнання.